Бенедикт Волш
Асоціація істориків, Велика Британія
Використання нових інформаційних технологій у викладанні історії в основній та старшій профільній школі на прикладі Великої Британії
У Великій Британії існує 4 окремі освітні одиниці: Англія, Уельс, Шотландія і Північна Ірландія. Кожна з них має свій підхід до використання технологій у викладанні історії. Але ці підходи мають багато спільного, тому мої коментарі можна розглядати як представлення досвіду Великої Британії в цілому.
Нові інформаційні технології почали використовуватися у викладанні історії у Великій Британії в середині-наприкінці 1980-х років. Існує три основні види ресурсів:
1. Симуляції (відтворення) історичних подій чи ситуацій, в яких учні мали приймати рішення, а комп’ютер оцінював наслідки цих рішень. Типовим прикладом може бути те, що учні вирішували, скільки людей потрібно послати на битву чи скільки грошей потрібно витратити на побудову замку.
2. Ресурси, що містять багато тексту і ефективно використовуються як електронні підручники.
3. Дані з документів, такі як переписи населення чи церковні записи, що були введені в бази даних і таблиці великого формату, щоб їх могли аналізувати учні і вчителі.
Прихильники цих новітніх технологій чудово виконали свою роботу з цими ресурсами, які тільки з'являлися. Вони дійсно надихали своїх учнів. Водночас проводилося оцінювання сильних і слабких сторін цих ресурсів.
¨ Симуляції були ефективними для розвитку зацікавленості і уваги учнів, а також, щоб заохочувати їх обговорювати проблеми, з якими люди стикалися в минулому. Проте "мозок" комп’ютера був настільки нижчим, ніж розум людини, що для того, щоб програма працювала, потрібно було розбивати складні питання на простіші і відповіді на історичні завдання мали бути "так/ні" або "зараховано/не зараховано". Такий підхід суперечив все більш ускладненому розумінню історичних питань, яке виникало в результаті використання нових методів навчання, що не спирались на використання технології.
¨ "Електронні підручники" також мали подібні обмеження. Вони не були візуально привабливими. І що важливіше, вони були громіздкими. Для роботи з ними потрібне було комп’ютерне обладнання, і все одно, використовуючи їх, учні досягали не більшого результату при вивченні, ніж користуючись звичайною книжкою.
¨ Дані з документальних джерел напевне витримали випробування часу краще, ніж два попередніх ресурси. Бази даних і таблиці великого формату пережили перехід від MS-DOS до Windows набагато ефективніше, ніж двоє інших ресурсів. Частково це було завдяки їхній простоті. А також тому, що вони добре підходили до дослідницьких, базованих на свідченнях підходів до вивчення історії, які почали широко використовуватись у Великій Британії в 1990-их роках.
Таким чином, на середину 1990-х років уряд Великої Британії зрозумів, що треба переглянути використання нових технологій в освіті. Уряд доручив одному зі своїх агентств (BECTA – Британське Агентство Освітніх Зв’язків і Технологій) розпочати серію проектів для того, щоб дослідити використання інформаційних технологій (IT) в шкільних предметах, включаючи історію. Агентство BECTA тісно співпрацювало з Асоціацією істориків, щоб:
¨ Дослідити вдалі приклади використання інформаційних технологій у викладанні історії у Великій Британії
¨ Розповсюджувати цю добру практику через публікації, семінари та Internet.
Результатом цього став трирічний проект, в ході реалізації якого було опубліковано багато матеріалів, переважно написаних вчителями для вчителів. Це були матеріали для тренінгів вчителів для розширення їхньої практики, а також матеріали, які вони могли використовувати з учнями в класі. Вони були зосереджені на тому, як програмне забезпечення "Продуктивність" (програмне забезпечення для роботи з текстом, базами даних та презентаціями) можна використовувати для підвищення мотивації учнів, щоб навчити їх, як досліджувати історичні питання і представляти свої ідеї ефективно і привабливо. Окрім того, ці матеріали враховували, що вчитель історії може також навчати учнів навичок роботи на комп’ютері в контексті дослідження історії.
Ці матеріали були дуже успішними. Згідно з типово британським підходом "змішаної економіки" вони розповсюджувалися по школах безкоштовно. Видані на кошти уряду, ці матеріали продавалися школам по низькій ціні і їх закуповували у дуже великих кількостях. Тут важливо підкреслити, що філософія, якою керувались при створенні цих матеріалів, полягала в тому, що перш за все потрібно дослідити, в чому полягає добре вивчення і викладання історії. А тоді вчителі, що працювали над проектом, розглядали, як можна за допомогою інформаційних технологій підтримати і розширити ті ідеї, що складали ефективну практику. Ці матеріали не тільки продавали, а й розповсюджували на конференціях, що проводились в різних частинах країни. Окрім того, місцевим освітнім управлінням давали копії цих матеріалів, а їхніх спеціалістів навчали, як розповсюджувати ідеї, викладені в матеріалах, серед інших вчителів.
Приклади цих матеріалів:
¨ Збірка різних завдань, які показували, як роботу з текстом можна застосовувати, щоб допомогти учням :
o аналізувати первинні документи;
o відбирати інформацію, що стосується певного питання;
o використовувати ресурси, такі як Encarta Encyclopaedia, розроблена компанією Microsoft, контрольовано і конструктивно (уникаючи тенденції, яка часто виникає в учнів – просто роздруковувати велику кількість матеріалу, не цікавлячись ним і навіть не читаючи його);
o створювати аналітичні та логічні тексти
¨ Збірка різних завдань, які показували, як програми роботи з базами даних можуть допомогти учням:
o працювати з великою кількістю даних;
o висувати гіпотези з історичних питань і перевіряти їх;
o зрозуміти, що минуле часто є складним, а прості версії про минулі події звичайно є небезпечними, вибірковими версіями подій.
Проект тривав з 1996 по 1999 рік. Протягом цього часу він стимулював зацікавлення у створенні матеріалів з історії з використанням інформаційних технологій у комерційних видавців, державних музеїв і галерей. У стилі змішаної економіки, типовому для Великої Британії, це розповсюдження матеріалів фінансувалося урядом, який давав школам кошти і заохочував їх купувати матеріали комерційних видавців. Крім того, уряд надав кошти великим інституціям, таким як Британська Бібліотека та Державний архів (архів уряду) для розроблення електронних матеріалів.
З самого початку успішні матеріали досить вузько визначали свою мету. Визнавалося, що мета матеріалів з використанням інформаційних технологій - НЕ замінити основний підручник, а доповнити його. Таким чином, ці матеріали зроблять доступними первинні джерела, які було б важко представити в підручнику. Окрім того, вони дозволять легко знаходити великі кількості даних – знову ж, це можна зробити тільки використовуючи комп’ютер. Вони висвітлювали порівняно невеликі частини матеріалу, що давало можливість вчителям та учням глибше досліджувати питання, які в підручнику подані в загальних рисах.
Одними з найкращих зразків таких матеріалів були CD ROMи, випущені Британською бібліотекою, в яких розглядається багато тем і питань Британської історії у 1066-1500, 1500-1750 і 1750-1900 роках. Пізніше ці матеріали були розширені і їх нова назва – "Живі слова" Британської бібліотеки. (http://www.bl.uk/education/).
Інші матеріали включають веб-сторінки Державного архіву під назвою "Навчальна дуга" (The Learning Curve) (http://learningcurve.pro.gov.uk/). Ці матеріали – найуспішніший електронний ресурс для викладання історії у Великій Британії, ним користуються люди з усього світу. Він спирається на такі основні принципи:
¨ Відповідність програмі – подає матеріал, що безпосередньо пов’язаний з темами і підходами, які використовуються на уроках у Великій Британії.
¨ Значний педагогічний елемент – окрім того, що тут подається відповідний зміст, пропонуються і методи, що показують, яким чином зміст можна використовувати в різних видах діяльності з учнями
¨ Намагання знайти способи, щоб підтримати педагогіку комп’ютерними програмами, які дозволять учням стати авторами своїх власних електронних продуктів.
¨ Приваблива, але відносно проста технологія, що не вимагає дуже потужних комп’ютерів.
Становище у Великій Британії ще далеке від ідеального. Ще багато роботи потрібно зробити у галузі розроблення електронних ресурсів, надання доступу до комп’ютера вчителям, пошуку можливостей для учнів спілкуватись один з одним, з іншими учням по всій країні і з цілого світу, а також пошуку шляхів, як учні можуть стати авторами своїх власних електронних продуктів. Ми лише розпочали справу, але не більше.