Пропозиції та зауваження до Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (ДОКУМЕНТ)

2 лютого 2018 р. Всеукраїнська Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба», в особі її виконавчого директора Вербицької Поліни Василівни, адресувала Міністерству освіти і науки України публічного листа з пропозиціями та зауваженнями щодо Концепції розвитку громадянської освіти в Україні. Пропонуємо ознайомитись із повним текстом звернення нижче:

 

Пропозиції та зауваження в ході громадського обговорення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні

текст – https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-koncepciyu-rozvitku-gromadyanskoyi-osviti-v-ukrayini,  

Важливою потребою української педагогічної науки та практики є теоретичне обґрунтування громадянської освіти у загальноосвітніх навчальних закладах, її діяльнісної спрямованості в нових суспільно-політичних умовах. Саме тому громадянська освіта в сучасних умовах суспільного розвитку України є надзвичайно актуальною. З огляду на це, варто підкреслити, що виховання молодого покоління – це завдання не тільки педагогів, а й суспільства та влади, а його реалізація визначає ключові риси творення демократичного суспільства, громадянської консолідації української політичної нації. Відтак, зростає відповідальність усіх, хто залучений до виховання молодих громадян України.

Ознайомившись із текстом проекту Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, від імені Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба», котра має тривалий досвід теоретичної розробки та практичної імплементації громадянської освіти в Україні, визнаємо внесок і відповідальність усіх інституцій, залучених до укладення вказаного документу.

Хочемо підтримати роботу членів авторського колективу в цьому напрямі, висловивши такі міркування:

1. У Концепції зазначено, що «держава сприяє консолідації та розвитку української нації» (с. 1), «збереженню духовності та моральності українського народу» (с. 4). Варто зазначити, що з огляду на полісемантичність поняття «нація» (адже національна ідентичність може ототожнюватися як з етнічною ідентичністю, так і визначати індивіда як громадянина держави), необхідно конкретизувати поняття політичної нації та громадянської ідентичності мешканців України, незалежно від їхньої етнічної чи конфесійної приналежності.

2. У документі переважає етнонаціональний вимір соціальних і виховних процесів. Відсутні згадки про полікультурність українського суспільства, Україна не розглядається як частина глобального світу, попри те, що це накладає свій відбиток на соціальні процеси та індивідуальний вибір, зокрема, формування ідентичності особистості.

3. Окрім Хартії Ради Європи, у проекті Концепції не відображені інші важливі міжнародні документи, що стосуються розвитку громадянської освіти.

4. Дискусійний характер носить аксіологічна складова Концепції (ціннісні орієнтири громадянської освіти), а саме поділ цінностей на загальнолюдські, морально-етичні та соціально-політичні; як і цінності особистої ефективності, правдивості, критичного мислення тощо.

5. Компетентнісна складова громадянської освіти, зазначена у документі, є слушною й актуальною. Однак, її формулювання потребує уточнення та доопрацювання. Для прикладу, здійснимо аналіз нижченаведеного фрагменту (наші зауваження підкреслені):

6. У документі вказано такі завдання громадянської освіти: «формувати і розвивати громадянську відповідальність за суспільно-політичні процеси», зокрема, «навички управління державою» (с. 4) . Це передбачено і в змістовних лініях громадянської освіти – участь в управлінні та веденні державних справ (с. 5-6). Однак, це значно звужує спектр громадянської активності, формуючи в суб’єктів громадянської освіти уявлення про ототожнення держави та громадянського суспільства. Припускаємо, що автори мали на увазі залучення до процесів врядування, співуправління у вирішенні проблем навчального закладу, місцевої громади тощо.

7. З іншого боку, стратегічні напрями громадянської освіти (с. 3) сконцентровані на правовій освіті громадян та їхньому залученні до процесів участі та прийняття рішень, відтак, складається враження, що Концепція спрямована на дорослу аудиторію. Втім, тематичний спектр громадянської освіти є доволі широким і містить як політико-правовий, так і морально-етичний, історико-патріотичний, інформаційний, екологічний та інші виміри.

8. На нашу думку, диференціація завдань громадянської освіти за тематичним підходом на різних рівнях освіти – дошкільному, загальному середньому, формальному і неформальному (с. 6-8) – є недоцільною. Адже усі зазначені тематичні складові повинні бути наскрізними для молодшої, середньої чи старшої школи. Зокрема, процес самоідентифікації відбувається впродовж усього життя, а не лише на рівні дошкільної чи початкової освіти; як і розвиток компетентностей спілкування та співпраці, що повинно здійснюватися не лише у старшій школі. Впровадження громадянської освіти у систему формальної та неформальної освіти варто привести у відповідність до Закону України «Про освіту».

9. У Концепції доцільно вказати й охарактеризувати роль засадничих чинників громадянської освіти: забезпечення взаємодії виховних впливів навчального закладу, сім’ї і місцевої громади; створення демократичного виховного середовища; залучення на засадах соціального партнерства до виховного процесу суспільних інституцій та представників місцевої громади.

10. Попри визначальний, часто маніпулятивний, вплив різноманітних інформаційних потоків на громадянську позицію молоді, такі суспільні агенти як ЗМІ та соціальні медіа у документі не зазначені.

11. У Концепції відсутня згадка про необхідність здійснення моніторингу освітнього процесу як важливої умови визначення його ефективності, регулярне оцінювання й аналіз його показників, які виявляються у зміні якісних характеристик особистості, зокрема, сформованості її громадянської компетентності.

Висновки та пропозиції:

1. Визначальною метою у документі Концепції розвитку громадянської освіти мають бути інтереси особистості, її ставлення до суспільних проблем і готовність брати участь у їхньому розв’язанні, а не лише потреби і вимоги соціальних і державних інституцій.

2. Загалом, у Концепції має місце плутанина та неузгодженість термінології. Тому необхідна чітка артикуляція основних понять тезаурусу громадянської освіти. Важливо конкретизувати засадничі поняття громадянської ідентичності та привести у відповідність усі похідні термінологічні трактування, що мають місце в тексті.

3. Пропонуємо у характеристиці громадянської компетентності як інтегрованого утворення опиратися на Рамку компетентностей для культури демократії Ради Європи, зокрема:

  • цінності: повага людської гідності й дотримання прав людини; повага культурної багатоманітності; утвердження демократії, справедливості, рівноправності та верховенства права;
  • поведінкові установки: відкритість щодо інших культур, світогляду і звичаїв; повага; громадянська самосвідомість; почуття відповідальності; почуття власної значущості; стійкість перед невизначеністю;
  • практичні навички: здатність до самоосвіти; вміння аналітичного й критичного мислення; вміння слухати; спостережливість; співпереживання; гнучкість і адаптація; комунікабельність; лінгвістичні здатності; вміння спілкуватися різними мовами; готовність до співпраці; здатність розв’язувати конфлікти;
  • знання та їхнє критичне осмислення: самопізнання і критична самооцінка; знання й критичне осмислення мовних стилів у спілкуванні; пізнання світу та його критичне осмислення (Competences for Democratic Culture. Living together as equals in culturally diverse democratic societies. Council of Europe, 2016. Available at: https://rm.coe.int/16806ccc07).

4. Пропонуємо долучити до тексту Концепції такі змістові напрями громадянської освіти:

  • морально-етичний, спрямований на усвідомлення особистістю загальнолюдських цінностей, громадянських ідеалів, формування етичних норм поведінки, моральних якостей, громадянської відповідальності;
  • інтеркультурний, спрямований на оволодіння сукупністю здатностей, необхідних для життя у багатокультурному суспільстві на засадах толерантності, виховання культури соціальних відносин та комунікації.
  • політико-правовий, який передбачає засвоєння знань про права, свободи та механізми їхньої реалізації в суспільному житті, способи суспільно-політичної участі особистості, розуміння громадянського і конституційного обов’язку, політичних подій і суспільних процесів;
  • історико-патріотичний, націлений на ознайомлення особистості з історією та культурою України як багатокультурної країни, традиціями громадянського суспільства та державотворення, історичними зразками виконання громадянського обов’язку, формування громадянської самосвідомості;
  • економічний, спрямований на розвиток ключових економічних здатностей громадянина, його економічної грамотності;
  • екологічний та глобалізаційний: формування екологічної культури особистості, розуміння нею сучасних екологічних проблем, викликів глобалізації та цілей сталого розвитку, усвідомлення їхньої актуальності, розвиток особистої відповідальності за стан довкілля, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки та здорового способу життя;
  • інформаційно-медійний: розвиток поінформованості учнів/учениць, розвиток здатності шукати, обробляти, використовувати та перевіряти інформацію, вміння критичного аналізу різнобічної інформації та створення власних медіаповідомлень.

5. Пропонуємо внести у текст документу важливу умову реалізації громадянської освіти через утвердження демократичного виховного середовища загальноосвітнього навчального закладу,                     зміцнення практики демократичних відносин шкільної спільноти. Система прийняття рішень є показником демократичності загальноосвітнього навчального закладу.

6. Проект Концепції потребує суттєвого доопрацювання.

 

З повагою                                                  Поліна Вербицька

                                                                      виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації

                                                                      викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба»

polinaverbytska@gmail.com

 02 Лютого 2018 року

Copyright © 2016 ВА "Нова Доба". Усі права застережено.